Від занепаду до підйому

Світова тенденція свідчить, що після тривалого періоду (останній спад виробництва крохмалю відбувся 2009 року), спостерігається приріст як виробництва, так і експорту продукту. За 2010−2017 роки вони склали 25,2% і 50,5% відповідно.
У 2018 році, виробництво крохмалю, за оцінкою AgFlour, становило 101 млн т, експорт – 21 млн т (або 21% від обсягу виробництва). Фахівці назвали основну причину росту зацікавленості до крохмалю — нарощування світової торгівлі продуктами харчування і медикаментами.
Нагадаємо, що найбільш популярними у світі є кукурудзяний, маніоковий, картопляний і пшеничний крохмаль. Картопляний крохмаль вважається найбільш якісним, оскільки він етерифікується до глюкозних залишків, тоді як з крохмалями зернових культур цього не відбувається.
Картопляний крохмаль використовують у різних галузях:
► харчова промисловість — кондитерська, хлібопекарська, харчоконцентратна, м’ясо-молочна галузі, виробництво продуктів дитячого харчування;
► хіміко-фармацевтична промисловість;
► для технічних цілей — паперова, текстильна та інші галузі промисловості, виробництво декстринів;
► реалізація споживачам у роздрібних торговельних мережах.

Минуле і сьогодення

За часів Радянського Союзу на території України працювало понад 20 крохмальних заводів, але пізніше, з появою на ринку дешевого імпорту та масованої контрабанди, галузь не витримала конкуренції. Українська крохмальна галузь лише в останні 15 років почала відновлюватися.

Піонером цього процесу стало ПБП «Вимал», яке працює на крохмальному ринку з 1992 року. Дещо пізніше від ПБП «Вимал», яке переробляло 100 т/доба картоплі, започаткувало виробництво ПП «Левона» (потужність переробки картоплі 150 т/доба). Ще трохи пізніше, у 2000-х роках з’явилися ТОВ «Крохмалопродукти України», яке може переробляти 150 т/доба картоплі. Останнє було створено для утилізації некондиції від виробництва чіпсової продукції. Зовсім недавно у Чернігівській області на базі ТОВ «Інтерагросистема» (лінія з виробництва картоплі фрі. — Ред.) було побудовано невеликий крохмальний завод «Агроінтех» (50 т/доба переробки картоплі), який спеціалізується на переробці залишків «Інтерагросистеми». У власності агрохолдинга «Континентал Фармерз Групп», який сформований на основі активів «Мрія Агрохолдинг» та агрохолдинг «Агро Л В Лімітед», у 2019 році планували поновити роботу раніше потужного крохмального заводу (600 т/доба картоплі).

Дослідження ITC Trade map і дані Української асоціації виробників картоплі (УАВК) свідчать, що попит у 2019 році на внутрішньому ринку становив 9 300 т крохмалю, тоді як пропозиція сягала 10 250 т, у 2018 році ці показники були 8 650 і 9 400 відповідно.

«Пропозиція перебільшувала попит, тому можна і потрібно було думати про експорт. Тоді ПБП „Вимал” заговорив про створення торгового дому, який би експортував під спільним брендом „Україна” картопляний крохмаль, а на самій упаковці додатково вказувалася б інформація про завод-виробник. Але цього не сталось, незважаючи на те, що „Вимал” побудував і запустив у 2019 році перший повністю роботизований завод із виробництва крохмалю в Східній Євразії», — розповідає Оксана Руженкова, виконавчий директор УАВК.

Основна проблема

Побудувати потужні, сучасні заводи, встановити виробничі лінії – це важливо, але головне — наявність сировинної бази.
«Питання не в тому, скільки Україна вирощує картоплі – обсяги значні. Але це не сировина для заводу з виробництва крохмалю. Потрібно одночасно працювати паралельно у двох напрямках: будувати потужності виробництва з переробки, а ще раніше, за 2 роки до цього, запустити проекти з вирощування картоплі з високим вмістом крохмалю. ПБП «Вимал» хоче переконати українських картоплярів, що переробка картоплі саме на крохмаль є економічно доцільною. Якщо вони опанують вирощування крохмальних сортів картоплі, то отримають стабільний, хороший заробіток з 1 га промислової картоплі. Свою частину зобов’язання ми виконали — побудували новий сучасний крохмальний завод, потужністю 1440 т/доба. А от картоплярі, серед яких пропагувалася ця ідея, із різних причин не виявили прихильності до проекту. Зазначу, що наш новий завод є не лише високопродуктивним, а виробляє крохмаль світової якості“, — розповів Сергій Самоненко, директор крохмального завода «Вимал».
Чому картоплярі, отримавши зареєстровані в Україні спеціальні крохмальні сорти картоплі селекції Europlant (Німеччина) та Agrico (Нідерланди), не стали постачати картоплю на переробку? Відповідь проста: восени 2019 року, через ажіотаж і зменшення пропозиції картоплі на внутрішньому ринку внаслідок посухи, вирощену з крохмальних сортів картоплю виробники реалізували на базарах під виглядом звичайної столової.
Сезон 2019/2020 року як для українських і картоплярів, і виробників крохмалю через погодні умови був не найкращим. «За умови дефіциту промислової картоплі Україна торік побачила найвищу за останні 10 років ціну. В свою чергу, галузь переробки картоплі на крохмаль виявилася відкинутою в своєму розвитку на кілька років назад. Нам довелося платити на 30−40% більше за сировину вітчизняної картоплі, тоді як закупівельні ціни в Польщі, Данії, Німеччині були суттєво нижчими», — пояснив Сергій Самоненко.
Ціна на сировину картоплі для виробництва крохмалю залежить від вмісту у ній крохмалю: чим вищий відсоток — тим вона дорожча.
Картоплю умовно ділять на 4 категорії:
► до 12% крохмалю,
► 12−15% крохмалю,
► 15−18% крохмалю,
► від 18% крохмалю.
Відповідно пропонують 4 цінових категорії закупівлі сировини, про які завчасно попереджають виробників. Залежно від крохмалистості переробне підприємство платить виробнику 1,5−5 грн/кг.

Неочікувана допомога

У момент скрути крохмальщикам допоміг суміжній бізнес — виробництво чіпсів. На ринку крім наявних заводів Mondeliz (ТМ «Чіпси Люкс») і ТОВ «Клуб чіпсів» (ТМ Cheetos) з’явилася компанія PepsiСo, яка побудувала в Україні підприємство з виробництва картопляних чипсів Lay’s®. Виробники картоплі розширили посівні площі під чіпсові сорти. Не вся картопля була бездоганної якості, частину матеріалу відправляли на завод із виробництва чіпсів, а «некондицію» — на крохмальні заводи. У чіпсових сортах картоплі набагато вищий вміст крохмалю (14−17%), ніж у столових сортах (9−13%). Чим вищий вміст крохмалю — тим вищий вихід продукції, меншими є зношування обладнання і затрати на електроенергію.

Сировина: вітчизняна VS імпортна

Протягом останніх двох років, щоб не зупиняти крохмальні заводи, сировину довелося закуповувати у Білорусії. «Для нормального завантаження виробничих потужностей ТОВ «Крохмалопродукти Оране», а це в середньому 500 т/місяць крохмалю, нам потрібно купувати 3−4 тис. т сировини. Такої кількості до нас не надходило в жоден сезон. Найкращі показники по поставці сировини завжди бачимо в жовтні-грудні, коли картоплярі масово сортують картоплю перед закладкою її в сховища. Сировини однозначно бракує. Особливо дефіцит відчувався до жовтня 2019 року і весною 2020 року. Зазвичай крохмальні заводи починають сезон переробки наприкінці липня, а торік ми побачили перші поставки аж у жовтні.

— У грудні 2020 року ми спробували закуповувати імпортну сировину. Зокрема, придбали дві машини (40 т) картоплі з Білорусії. Якість білоруської картоплі була кращою за картоплю, яку здає на переробку вітчизняний картопляр. Крохмальність у білоруської картоплі була вища. Також на переробку нам давали картоплю і білоруські підприємства, які закупили її деінде (зазвичай РФ. — Ред.) і надлишок не змогли перепродати. До речі, нам пропонували картоплю з Тульської області РФ вартістю близько 0,40 грн/кг! Що це за картопля не знаю, але такої ціни в Україні не може бути взагалі, — розповів Володимир Святюк, засновник ТОВ «Крохмалопродукти Оране».
Також закуповував імпортну сировину, зокрема у Білорусії, крохмальний завод «Вимал», про що згадував Сергій Самоненко. За його словами, коштувала білоруська сировина, як і вітчизняна, — 0,20 грн/% крохмалю в 1 кг картоплі.
Не всі крохмальщики орієнтувалися на імпортну сировину. Від цієї ідеї відмовився ТОВ «Агроінтех». «Крім залишків від виробництва картоплі фрі, ми купуємо звичайну картоплю у фермерських господарств у межах Чернігівської та Сумської областей. А ось імпортну сировину навіть не пробували закуповувати, бо не знаємо її якості. Найбільш активно надходить сировина у вересні-жовтні, коли починається масова копка і не всі виробники мають достатньо сховищ для зберігання картоплі. Саме тоді її переробникам найвигідніше купувати. Іноді господарства, розуміючи, що сезон був неурожайним, не хочуть знижувати відпускні ціни на картоплю і приберігають її в надії, що зимою реалізують за шалені гроші. Але на внутрішньому ринку з’являється імпортна картопля і господарства, не отримуючи бажаного прибутку, в кращому випадку повертаються до осінніх цін. У цьому випадку їм доводиться витрачатись на зберігання та на мрії“, — пояснила Лариса Кашуба, директор ТОВ «Агроінтех» (до речі, підприємство виставлено на продаж. — Ред.).

Імпортний і дешевий

Ще один нюанс, про який варто згадати, поява на внутрішньому ринку у 2020 році більш дешевого імпортного крохмалю, особливо з Білорусії та Польщі. Його завозять в Україну трейдери та активно демпінгують. Якщо український крохмаль наразі коштує 22−26 грн/кг, то білоруський — 17−18 грн/кг.
Українські крохмальні заводи не можуть реалізувати виготовлену в сезоні-2019/20 продукцію. Основними споживачами картопляного крохмалю є виробники м’ясних делікатесів, а у період карантину вони скоротили своє виробництво через падіння споживчого попиту на ковбасні вироби. Відтак склади деяких крохмальних заводів залишаються заповненими. «Попит на крохмаль від виробників м’ясопереробної галузі зменшився. З січня 2020 року відчувалися депресивні нотки в українській економіці. Підприємства з виробництва м’ясопродуктів почали зменшувати обсяги виробництва. Картопля та крохмаль не єдині продукти, які зазнали тиску з боку імпортних виробників», — відзначає Володимир Данилович.
За словами Лариси Кашуби, 2019 року «Агроінтех» виготовив набагато менше крохмалю, ніж у попередні роки. «Нам довелося зменшити обсяги виробництва через велику собівартість крохмалю. Для прикладу, у 2018 ми реалізували крохмалю на суму 4,4 млн грн (без ПДВ), а у 2019-му на 4,1 млн грн (без ПДВ). Тому у квітні 2020 року ми продали все, що виробили, а це лише 200 т крохмалю, хоча виготовляли 2018 року 1600 т, а 2019 року — 600 т. Зараз наші складські приміщення порожні», — поділилася вона.

Без надії сподіваюсь

На перший погляд, ситуація не така вже й погана — заводи працюють, закуповується сировина, трохи пробуксовує ринок збуту. Відтак виробники крохмалю із оптимізмом дивляться у майбутнє, правда, не з таким юнацьким запалом, як 20−30 років тому.
— Раніше ми думали, що зможемо об’єднати картоплярську спільноту. Мріяли зробити Україну зразковим майданчиком для вирощування картоплі та її переробки. Але цей план перейшов у реалістичну площину — життя виявилося більш складним. Сподіваюсь, що будемо йти до підвищення продуктивності праці, високої урожайності та формуватимемо свій ринок. Сподіваюсь, що через десятиліття у нас буде сучасна модель, за якою буде розвиватися картоплярство та переробна галузь, — говорить Сергій Самоненко.
— Картопляний крохмаль користується популярністю, але він є дорожчим за кукурудзяний. Крохмальний ринок дуже відкритий. Він регулюється тільки самим ринком. Тут немає ніяких законодавчих обмежень. Часто один рік вимагає від нас одних дій, наступний — інших. Можливо наступного року відчуємо зниження конкурентності українських картоплярів. Якщо буде перевиробництво картоплі в сезоні-2020, то знизимо закупівельні ціни — на ринку завжди виживає сильніший. Щоб потужності працювали, слід виробляти не тільки монопродукт. Переробнику також потрібно диверсифікувати бізнес і займатися не лише переробкою картоплі, — зазначила Лариса Кашуба.
— Сьогодні проблема не у виробництві – Україна може забезпечити себе необхідною кількістю картопляного крохмалю. Проблема у збуті – тут ціна відіграє основну роль. Для підтримки вітчизняного виробника необхідні продумані державні програми. Чиновники мають звернути увагу на виробника картоплі, а не дивитись виживе він чи ні, — резюмував Володимир Святюк.
Картоплярі щиро сподіваються на надання державної підтримки розвитку промисловому картоплярству в 2021—2025 роках і на те, що це стане справжнім поштовхом для відродження галузі.

Цікаво, або мріялося та не склалося

The post Крохмальна справа: закрити не можна відкрити appeared first on Агропортал та комунікаційна платформа для спілкування агрономів та виробників насіння, засобів захисту рослин та добрив - Скажений Агроном.