Чому зарубіжні фахівці з картоплярства вважають Україну ринком піратського насіння? Що потрібно зробити, щоб позбутися цього ганебного клейма?

В останні роки в Україні почастішали випадки, коли картопляри-аматори купують за готівку у промислових виробників дрібну фракцію картоплі з товарних посадок попереднього сезону і прогорають. Нічого незвичного. Псевдопосівний матеріал не проходить необхідної для насіннєвих посівів кількості обробок пестицидами, недоотримує добрива та й репродукція не завжди допустима — суттєво нижча, ніж оптимальна 1−2га репродукції. Після посадки такого горе-насіння замість красивого зеленого поля «заощадливий» виробник бачить невеличкі латочки рослин — решта просто не сходить. У картопляра-аматора трапляється істерика, бо відсудити витрачені кошти за придбання неякісного товару нереально — заплачено «живими» грошима і документів на руках немає. Для представництва селекційної компанії-власника сорту подібні випадки — серйозний удар по іміджу, адже постраждалий фермер у стані афекту репетує, що придбаний сорт не виправдовує очікування виробників, завдає людям збитків — його потрібно прибрати з ринку. Хоча ані сорт, ані представництво селекційної компанії не винні.

Актуальність питання

2019 року Україна вперше спробувала опанувати механізм отримання дозвільних документів на експорт картоплі до ЄС (понад 30 років Україна не має такого права через звинувачення її в наявності карантинних організмів, заборонених в ЄС). Для цього господарствам потрібно було встановити ділянки вільні від карантинних організмів за європейським зразком, тобто тричі впродовж сезону фітосанітарний інспектор мав перевірити картоплю на більше ніж 20 шкідників, хвороб і бур`янів. Учасники «пілотного» проекту постраждали не лише через людський фактор співробітників Фітосанітарної служби, але й тому, що ніхто не перепровірив придбане в селекційних компаній насіння. Не маючи досвіду обстоювання власних прав, при апеляції висновків фітосанітарних лабораторій виробники залишилися ні з чим.
Якби проект мав оптимістичний результат, в Україну б приїхала інспекція від Єврокомісії, яка б перепровірила весь ланцюжок виробництва, починаючи саме з використання господарством сертифікованого насіння. Європа після кількох років посухи була готова відкрити вікно на свій ринок для української картоплі.
Винятки в цій історії були. Бездоганно пройшли євровипробування на витривалість два вітчизняних підприємства, що мають досвід впровадження і підтвердження стандарту Global G.A.P. понад 10 років — ПП «Імпак» (ТМ «Овочиста») і група компаній Green Guild (ТМ «Матуся Потуся», «Вовка-Морковка», «Пані Цибулька», «Бурякович»). Вони використовують у виробництві лише сертифіковану насіннєву картоплю. Решта виробників пересвідчилися, що у випадку відкриття європейського ринку питання насіннєвого матеріалу — одне з принципових.

Насіннєва картопля: вихід із тіні

Картоплярська династія (зліва направо): Віктор і Сергій Рибалки, син і батько,
директор із розвитку і власник ФГ “Аделаїда”

Наскільки важливо саджати сертифіковану насіннєву картоплю знає Сергій Рибалко, керівник ФГ «Аделаїда». З 2008 року підприємство спеціалізується на вирощуванні насіннєвої картоплі європейської селекції. Імпортує з Європи насіння класу супер-еліта та еліта селекційних компаній Norex Norika (Німеччина), AGRICO і HZPC (Голландія) і займається їх репродукуванням (мультиплікацією). Це дозволяє їм пропонувати покупцеві насіннєву картоплю класу еліта, 1ї та 2ї репродукції.

— Насіннєвий матеріал пропонується як дрібний, так і середнього розміру — фракція особливої ролі не грає. Набагато важливіше, яка це репродукція і чи не має картопля вірусів. Зазначу, що великі гравці ринку висаджують насіннєву картоплю тільки високої репродукції, найнижча — 2га. До вирощування картоплі серйозно ставиться Херсонщина, яка є однією з небагатьох, де можна виростити безвірусний посадковий матеріал — кліматичні умови цьому сприяють. Товарність вирощеної з нашої насіннєвої картоплі досягає 75−80%, — розповідає Сергій Рибалко, керівник ФГ «Аделаїда».

Насіннєва картопля: вихід із тіні

Тіньовий ринок

Оцінити вартість ринку сертифікованої насіннєвої картоплі (імпортованої з-за кордону і розмноженої в Україні), за одноголосним визнанням експертів, доволі складно. З одного боку у нас є насіннєвий матеріал, який ввозиться в країну легально, наприклад із Німеччини, Нідерландів, Польщі, а з іншої – маємо картоплю, яку завозять з Білорусії чи з РФ під видом товарної, а продають як насіннєву без будь-яких документів.
— Не беруся оцінювати ринок сертифікованої насіннєвої картоплі, оскільки реальні дані є тільки по легально ввезеній картоплі. Минулого року українські виробники, які працюють на внутрішній ринок, виробили близько 40 тис. т сертифікованого матеріалу. При середній ціні від виробника 10−12 грн/кг сумарно 10 насіннєвих господарств заробили 400−480 млн грн. Ці 40 тис. т — крихти. Це забезпечення потреб ринку всього на 15−20%, решта — не сертифікована картопля низької репродукції, — розповідає Микола Гордійчук, директор ТОВ «Агріко Україна».

Насіннєва картопля: вихід із тіні

Микола Гордійчук, директор ТОВ «Агріко Україна»

Наразі в Україні немає жодних контролюючих органів, які слідкували б за якістю та наявністю вірусів у насінні картоплі. Часто-густо його купують на довірі до насінницького господарства. До речі, не в усіх країнах цей контроль здійснює держава. Наприклад, у Нідерландах цим займається інспекційна служба контролю якості та сертифікації насіння сільгоспрослин — NAK. Купуючи насіннєвий матеріал без будь-яких документів, господарство бере всі ризики на себе.

Поняття роялті

Купуючи сертифікований посівний матеріал для мультиплікування картоплі, господарства часто не розуміють, чому їм на наступний рік потрібно сплачувати селекційній компанії чи її представництву в Україні роялті, тобто ренту чи ліцензійний платіж. Нагадаємо, що взаємодію між оригінатором, тобто селекційною компанією, та компанією, яка мультиплікує та продає насіння, регламентує Закон про авторські права.
Будь-яка європейська селекційна компанія ще до виводу на ринок нового сорту несе витрати, у першу чергу, на його створення. Інколи над одним сортом доведеться працювати 10−15 років, а над хітами попиту — до 50 років. При виході на зарубіжний ринок, наприклад український, представництву селекційної компанії необхідно провести випробування і зареєструвати сорт, на що також потрібні кошти.
Роялті, рента або ліцензійний платіж — сума коштів, яка сплачується компанії, яка мультиплікує та продає насіння власнику або оригінатору сорту за роки селекції та випробовування. Після приєднання України до УПОВ та підписання Міжнародної конвенції про охорону нових сортів рослин вона повинна сплачуватися не тільки за сертифікований, але й за вирощений насіннєвий матеріал.
— У випадку, коли на ринку оригінатора представляє якась компанія, вона виставляє насінницькому господарству рахунок за роялті та отримує кошти. З них частина повертається як авторська винагорода власнику сорту для того, щоб він продукував нові сорти, а решта залишається компанії, яка представляє її інтереси, на маркетинг, просування продукту тощо. Яким чином вона вираховується? У різних компаній своя бухгалтерія. У більшості західних компаній сума роялті становить близько 20 €/т вирощеного насіння. На роялті впливає репродукція: якщо розмножується еліта, з якої отримують 1шу репродукцію насіння, то вона складатиме 20−25 €/т, за 2гу репродукцію — 12 €/т, — пояснює Микола Гордійчук.

Насіннєва картопля: вихід із тіні

 Пьотр Кужель, представник компанії Europlant в Україні

Цікавий досвід роботи в Україні німецької насіннєвої компанії Europlant, зокрема у нарахуванні роялті. Відзначимо, що Europlant, котрий є лідером на ринку виробників насіннєвої картоплі у Німеччині, протягом 5 років шукав в Україні надійних партнерів. Під час перемовин господарствам пропонували два шляхи нарахування роялті – відразу включити її у вартість еліти, правда, фермер одразу повинен під час купівлі насіння платити повну суму, або працювати за ліцензією і сплачувати її через рік, після отримання врожаю.
 Ще декілька років тому, продаючи насіння, роялті ми включали у ціну насіння. Сьогодні працюємо з українськими компаніями більш по-європейськи. Зверніть увагу, вартість роялті в Україні менша, ніж у Польщі. Наприклад, польський клієнт купує насіння класу E, а уже потім сплачує роялті селекційній компанії за 1шу і 2гу репродукцію. Вартість ліцензії за 1шу репродукцію — 10% від вартості насіння. Наприклад, якщо 1ша репродукція в Польщі насіння коштує в околі 400 €/т, то роялті становитиме 40 €/т.
В ЄС фермерські господарства, які спеціалізуються на насінництві картоплі, реєструються державою. Державна служба точно знає скільки фермер посадив, де, скільки зібрав та якої якості. Зазначу, що мінімум 2−3 рази на полі проводять контроль, а після збирання насіння досліджують на наявність вірусів та різноманітних захворювань у лабораторії.
В Україні немає належного контролю. Ми можемо тільки гіпотетично вираховувати кількість зібраної картоплі за коефіцієнтом: з 1 т насіння класу еліти фермер збирає мінімум 5 т (насправді, ця цифра дорівнює 25 т/га) насіння 1ої репродукції. Зазначу, що деякі наші українські клієнти чесно сплачують роялті, — говорить Пьотр Кужель, компанія Europlant.

Не так і страшно

Українські фермери, остерігаючись вітчизняної бюрократії, лякаються вирощувати сертифіковану насіннєву картоплю. Невже так страшно? Ми знаємо, де потрібно купувати насіння і що на нього потрібно мати відповідні сертифікати. Якщо це імпортне насіння, то має бути карантинний сертифікат від постачальника. Залежно від репродукції виробнику видадуть або атестат, або сортове свідоцтво.

Насіннєва картопля: вихід із тіні

Ігор Мотько, керівник ТОВ «Бровари картопля»

— На основі документів (на насіння, на землю) за наявністю техніки, кваліфікованих спеціалістів господарство подає заяву до включення юрособи до Держреєстру суб’єктів насінництва та розсадництва Міністерства з розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. У ній прописуються об’єми та дозвільні документи. Міністерство розглядає заяву протягом 10−12 днів. Відповідь надає у письмовій або електронній формі, — ділиться досвідом Ігор Мотько, який очолює ТОВ «Бровари картопля».Після отримання дозволів слід оформити заявку на насіннєву інспекцію у Державному центрі сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції плюс подати заявку на апробацію насіння (подається за 20 днів до моменту цвітіння картоплі. — Ред.).

До візиту інспектора необхідно сплатити всі обов’язкові платежі та підготувати пакет документів, до яких входять документи на сам насіннєвий матеріал, журнал проведення обробок, фітосанітарних прочисток і спостережень за відсотком захворювань чи вірусів у рослин. Фітосанітарні прочистки необхідно проводити 2−3 рази за сезон. Починаючи з висоти картоплі у 20 см. У період цвітіння проводиться остання прочистка для видалення нетипових по цвіту та кольору рослин.
— Коли підходить процес апробації, приїжджає інспектор і ми обходимо поля, дивимось на якість, зовнішні ознаки наявності захворювань. Після збору врожаю його сертифікують, для чого подають заявку, у господарство знову приїздить інспектор і відбирає зразок на аналіз у фітосанітарну лабораторію. На основі результатів аналізів протягом 10 днів виписується сертифікат, — розповідає Ігор Мотько.

Компенсація та контроль

В Україні 2019 року працювала держпрограма з фінансової підтримки розвитку фермерських господарств. У її рамках передбачалась компенсація витрат на придбання насіння не тільки вітчизняної селекції, але й будь-якого мультиплікованого насіння. На жаль, програма набула чинності у квітні-травні, а фермери, які придбали насіння ще у лютому, не змогли запросити у постачальників відповідні документи і не отримали держкомпенсацію.

Насіннєва картопля: вихід із тіні

 Оксана Руженкова, виконавчий директор УАВК

 — Все частіше ми чуємо, що сільське господарство необхідно детінізувати. Розумне рішення — дотувати вартість придбання виробниками саме сертифікованого насіння. Тоді держава точно знатиме, скільки його придбано виробниками, скільки під ним реально зайнято виробничих площ, а не озвучено Держстатом, розумітиме потенційний вал вирощеної продукції і зможе контролювати сплату податків у бюджети всіх рівнів. Водночас це стимулюватиме насіннєві компанії розширювати площі під вирощування саме сертифікованого насіннєвого матеріалу — вони будуть впевнені у попиті на їх продукцію. Україна також суттєво підвищить агрономічний рівень і покращить фітосанітарну ситуацію на українських картопляних ланах.

Сертифікованого насіння картоплі в Україні не багато. Компенсувати вартість 15−20% «цивілізованого» матеріалу — невеликі для держави гроші в 10 млн грн щорічно. Але подібна витрата повернеться в рази білшими грошима в держбюджет за рахунок реалізації мультиплікованого європейського насіння не тільки вітчизняним виробникам, а й за рахунок експорту в країни Митного Союзу, які з вересня 2019 року ввели заборону наімпорт насіння картоплі з ЄС. За два сезони низка українських господарств опанувала механізм встановлення вільних ділянок за вимогами ЄАЕС і могла б повернутися переможцем на їхній ринок із мультиплікованим в Україні сертифікованим насінням. До речі, кілька представництв європейських селекційних компаній мають такі амбітні плани і спробують їх реалізувати вже цього сезону, — резюмує Оксана Руженкова, виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі.

Отримуйте поради і коментарі СкаЖених агрономів оперативно в нашій групі на Facebook, читайте новини в Twitter, на каналі в Telegram, завантажуйте додаток в AppStore і Google Play, підписуйтесь на нас в Instagram та переглядайте відео на YouTube.