Характеристика сортів пшениці за стійкістю проти збудників хвороб та шкідників

////Характеристика сортів пшениці за стійкістю проти збудників хвороб та шкідників

Характеристика сортів пшениці за стійкістю проти збудників хвороб та шкідників

Виробництво зерна озимої пшениці є одним зі стратегічних  напрямів зміцнення економіки України, втім, потенціал урожайності цієї культури не використовується повною мірою у зв’язку з ураженням посівів фітопатогенами та пошкодженням шкідниками.

Хвороби та шкідники озимої пшениці значно знижують її урожай і якість зерна. Щороку втрати валового збору становлять близько 20%.

Аналіз сучасного районованого сортименту свідчить про наявність незначної кількості стійких проти шкідливих організмів сортів. Тому створення сортів, що поєднують високий потенціал урожайності зі стійкістю проти хвороб та шкідників, є одним із ключових завдань селекції і водночас найбільш економічним, екологічним та виправданим методом боротьби зі шкідливими організмами.

Серед численних хвороб озимої пшениці перше місце за поширенням і шкодочинністю належить грибним, втрати від яких у світовому масштабі становлять близько 12–13% потенційного врожаю. У лісостеповій зоні України великої шкоди посівам озимини завдають кореневі гнилі, борошниста роса, септоріоз, бура іржа, тверда сажка, фузаріоз колосу.

Кореневі гнилі є одними з найбільш поширених і шкодочинних хвороб пшениці. Шкодочинність їх полягає в масовій щуплоколосості та щуплозерності, а також у частковій пустоколосості. У хворих рослин значно знижується загальна і продуктивна кущистість, довжина стебла і колоса, кількість зерен у колосі. Кореневі гнилі знижують урожай зерна на 20–23%, зменшуючи в ньому вміст і якість клітковини.

Борошниста роса проявляється переважно на молодих, активно вегетуючих рослинах. В уражених рослинах затримується колосіння і погіршується налив зерна, в якому зменшується вміст сирої клітковини, білка та крохмалю. Недобір урожаю від ураження борошнистою росою сягає 10–15%, а за сприятливих для розвитку хвороби умов може сягати 50%.

Борошниста роса пшениці
Борошниста роса

Септоріоз листя інтенсивно розвивається, зокрема, на старіючих тканинах рослин, тому найбільшої шкоди хвороба завдає у фазах трубкування, колосіння та цвітіння. Шкодочинність септоріозу проявляється у зменшенні асиміляційної поверхні листя, яке передчасно всихає, недорозвиненості колоса, в якому формується щупле зерно, що призводить до передчасного дозрівання хлібів. Недобір врожаю сягає від 9 до 55%.

Септоріоз
Септоріоз листя пшениці

Бура іржа найбільшої шкоди завдає у фазі молочної стиглості. Шкодочинність хвороби полягає у зменшенні асиміляційної поверхні листя та посиленні транспірації рослин, що призводить до їх передчасного відмирання. Залежно від ступеня ураження збудником хвороби втрати врожаю сягають 3–10 ц/га.

Тверда сажка проявляється на початку молочної стиглості. Заражені колоски трохи сплюснуті й мають інтенсивне синьо-зелене забарвлення, яке при дозріванні колоса зникає. У фазі воскової стиглості в колосі замість здорового зерна утворюються чорні сажкові мішечки у вигляді чорної маси, що містять безліч хламідоспор. Iнфіковані рослини менші за висотою, у них знижується маса 1000 зерен, погіршується якість зерна.

За ураження колосу збудниками фузаріозу зменшується кількість зерен та їх маса, що призводить до значних втрат врожаю і зниження якості продукції. Фузаріозні гриби погіршують посівні якості насіннєвого матеріалу, а внаслідок виділення у зерно токсичних речовин можуть викликати отруєння людей і тварин.

Значної шкоди пшениці озимій завдають і шкідники. У різні періоди вегетації цієї культури вони пошкоджують висіяне насіння, сходи, надземну масу та кореневу систему рослин, а також дозріваюче зерно. Втрати врожаю становлять у середньому 10–15%. Злакові попелиці, за високої їх чисельності, здатні знизити врожай на 8–10%. Навіть трипси, яких зазвичай не вважають особливо небезпечними шкідниками, можуть спричинити зниження врожаю зерна на 1,2–1,3 ц/га. Крім недобору врожаю, ушкодження шкідниками значно погіршує якість зерна, що особливо характерно для клопа шкідливої черепашки.

При селекції на стійкість проти хвороб і шкідників особливу увагу слід приділяти достатній екологічній пластичності та адаптивності нового сорту. Сорти, що добре реагують на добрива та їх збалансованість, стримують наростання чисельності багатьох видів шкідників і збудників хвороб. Висока активність фотосинтезу пришвидшує процеси регенерації клітин і тканин рослини, що сприяє швидкому формуванню нових стебел і репродуктивних органів замість відмерлих і підвищує витривалість рослин до пошкоджень. Архітектоніка рослини в багатьох випадках сприяє підвищенню ефективності утилізації рослинами енергії сонця, впливає на створення в посівах несприятливого для шкідливих організмів мікроклімату. Наприклад, щільний колос злаків несприятливий для поселення на ньому попелиць і клопів; розміщення листя злаків під гострим кутом створює несприятливі умови для розмноження комах, що полюбляють вологу і тінь.

У селекції на стійкість проти шкідників важливо враховувати анатомічні та морфологічні маркери стійкості. Вивчено високу стійкість пшениці з виповненою соломиною проти хлібного пильщика. За результатами багаторічних досліджень виявлено достатню кількість сортів, що мають цю ознаку, яка пов’язана із заповненням паренхімою нижніх частин міжвузля стебла.

Вирощування стійких сортів дає можливість оптимально вирішити проблему захисту врожаю і охорони довкілля. Тому чинник стійкості сорту слід брати до уваги як основу для побудови системи інтегрованого захисту рослин у сучасних технологіях вирощування зернових культур.

Метою наших досліджень було вивчення та виділення стійких сортів озимої пшениці проти збудників основних хвороб і шкідників.

Матеріалом для досліджень слугували сорти пшениці озимої миронівської селекції.

Досліди із проведення оцінки сортів пшениці на стійкість проти хвороб з використанням штучної інокуляції закладали за схемами, що використовуються в системі державного сортовипробування сільськогосподарських культур у польових інфекційних розсадниках відділу захисту рослин. Для створення штучних інфекційних фонів збудників хвороб та вивчення стійкості рослин використовували загальноприйняті методики.

Для визначення дії абіотичних факторів, зокрема, погодних умов (кількості опадів і температури) на розвиток хвороб застосовували гідротермічний коефіцієнт – ГТК.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Результати селекції пшениці озимої останніх років переконливо свідчать, що для отримання очікуваного ефекту від вирощування на високих агрофонах недостатньо лише високої потенційної продуктивності сорту; необхідно надати йому ще одну важливу властивість – стабільність урожаїв, насамперед завдяки стійкості проти фітопатогенів. У боротьбі із захворюваннями пшениці селекція хворобостійких сортів є найбільш ефективним методом. Впровадження у виробництво сортів із груповою стійкістю проти хвороб рівноцінне збільшенню посівних площ на 15–20%.

Стійкі сорти пшениціУ Миронівському інституті пшениці (МIП) селекційна програма створення нових сортів, поряд із проблемами морозо- і посухостійкості, високої продуктивності та якості зерна, стійкості проти вилягання, передбачає також стійкість проти збудників основних хвороб, що дає змогу зменшити пестицидне навантаження на посіви озимини, а це, у свою чергу, сприяє поліпшенню екологічних умов в агроценозі.

Останніми роками в МIП створено низку сортів, що виявляють стійкість проти хвороб на штучних інфекційних фонах (табл. 1), серед яких є стійкі проти однієї, двох, трьох і чотирьох хвороб.

Таблиця 1. Ураження сортів пшениці озимої хворобами на штучних інфекційних фонах їх збудниківЗалежно від погодних умов, хвороби набували різного ступеню розвитку. Так, бура іржа набула сильного розвитку у 2012 і 2013 роках, а 2011, 2014 і 2015 роки виявилися неепіфітотійними для цього захворювання. Високу стійкість проти бурої іржі мають сорти Смуглянка, Світанок миронівський, Берегиня миронівська, Горлиця миронівська, середню – Богдана, Волошкова, Економка, Миронівська сторічна, Ювіляр миронівський, Мирлєна, Оберіг миронівський.

За наведені роки досліджень борошниста роса не набула великого розвитку, але високу стійкість проти неї проявили сорти Світанок Миронівський, Берегиня миронівська, тоді як більшість сортів за досліджуваний період були середньостійкими.

Проти септоріозу листя високостійких сортів не виявлено, проте середню стійкість мають сорти Волошкова, Ювіляр Миронівський, Мирлєна, Оберіг Миронівський, Колос Миронівщини, Легенда Миронівська.

Високу стійкість проти твердої сажки проявив сорт Смуглянка. Решта сортів були сприйнятливими до ураження даним збудником.

Проти фузаріозу колосу високостійких сортів не виявлено, проте на фоні сильного проявлення хвороби у 2014 та 2015 рр. вдалося виділити середньостійкі сорти – Смуглянка, Мирлєна, Оберіг Миронівський, Берегиня миронівська, Горлиця миронівська, Миронівська сторічна.

Високостійких проти кореневих гнилей сортів не виявлено. Середню стійкість проявили сорти Миронівська 65, Смуглянка, Легенда миронівська, Берегиня миронівська.

Серед досліджуваних сортів виявлено й такі, що мають групову стійкість проти хвороб. Так, стійкість проти борошнистої роси, септоріозу листя та бурої іржі мають сорти Волошкова, Мирлєна, Ювіляр миронівський, Оберіг миронівський, проти борошнистої роси й бурої іржі – Богдана, Миронівська сторічна, Економка, Світанок миронівський, Берегиня миронівська, Горлиця миронівська. Сорт Смуглянка відрізняється високою стійкістю щодо бурої іржі, твердої сажки і середньою – проти кореневих гнилей. Сорт Мирлєна проявляє помірну стійкість проти листкових хвороб і фузаріозу колосу. Групову стійкість проти листкових хвороб та фузаріозу колосу має сорт Оберіг миронівський. А для сортів Берегиня миронівська та Горлиця миронівська характерна стійкість проти листкових хвороб, фузаріозу колосу та кореневих гнилей (табл. 1).

Iдеальним і водночас реальним методом стримування розвитку шкідників може бути створення та впровадження у виробництво сортів, стійких проти пошкоджень, про що свідчать досягнення фітоімунології, агроценології, генетики, селекції та захисту рослин.

Миронівські сорти відрізняються стійкістю проти шкідників (табл. 2). Динаміка чисельності та шкідливості сисних шкідників відрізняється як за роками спостережень, так і окремими фазами розвитку культури й обумовлена, головним чином, гідротермічним режимом і екологічними особливостями виду. Оптимальні умови для розвитку попелиць складаються за помірної вологості повітря та ГТК 0,6–1,7. Чисельність злакових попелиць восени 2010, 2013 та 2014 років була незначною. Їх розвиток обмежувала прохолодна погода та надлишкове зволоження осіннього періоду цих років. 2011 та 2012 роки були сприятливими для заселення посівів пшениці озимої фітофагом. Так, їх кількість в цей час перевищувала економічний поріг шкідливості (ЕПШ) у багато разів і на сприйнятливому сорті становила у названі роки відповідно 1320 і 3955 екз/м2. У середньому за роки досліджень найменш привабливими для заселення злаковими попелицями були сорти Смуглянка та Миронівська сторічна (176,0 і 118,0 екз./м2 відповідно).

Таблиця 2. Заселення шкідниками рослин пшениці озимої у різні фази її розвиткуУ фазі осіннього кущіння пшениці озимої найменшу кількість цикадок було виявлено на сортах Смуглянка, Мирлєна, Ювіляр миронівський.

Незначне заселення трипсами у фазі колосіння зафіксовано на сорті Колос Миронівщини, а у фазі молочної стиглості найменшу кількість личинок у колосі виявлено на сортах Смуглянка, Волошкова, Колос Миронівщини. Пошкодження стебел личинками хлібного пильщика також різнилося за сортами. Так, найменшу кількість пошкоджених стебел виявлено на сортах Легенда миронівська та Смуглянка.

ВИСНОВКИ

У результаті багаторічних досліджень серед сортів пшениці озимої виділено стійкі проти збудників хвороб і фітофагів. Встановлено, що агрокліматичні умови суттєво впливають на розвиток збудників хвороб і пошкодження шкідниками.

Високу стійкість проти бурої іржі проявили сорти Смуглянка, Світанок миронівський, Берегиня миронівська, Горлиця миронівська; проти борошнистої роси – Світанок миронівський, Берегиня миронівська; проти твердої сажки – Смуглянка.

Середню стійкість проти септоріозу листя мають сорти Волошкова, Ювіляр миронівський, Мирлєна, Оберіг миронівський, Колос Миронівщини, Легенда Миронівська; проти фузаріозу колосу – Смуглянка, Мирлєна, Оберіг миронівський, Берегиня миронівська, Горлиця миронівська, Миронівська сторічна; проти кореневих гнилей – Миронівська 65, Смуглянка, Легенда миронівська, Берегиня миронівська.

Групову стійкість проти збудників хвороб проявили сорти Волошкова, Мирлєна, Ювіляр миронівський, Оберіг миронівський, Богдана, Миронівська сторічна, Економка, Світанок миронівський, Берегиня миронівська, Горлиця миронівська, Смуглянка.

У фазі осіннього кущіння пшениці озимої стійкість проти великої злакової попелиці було відмічено для сортів Смуглянка і Миронівська сторічна, а цикадок – Смуглянка, Мирлєна, Ювіляр миронівський. Стійкість проти трипсів у фазі колосіння зафіксовано для сорту Колос Миронівщини,  а у фазі молочної стиглості найменшу кількість личинок у колосі виявлено на сортах Смуглянка, Волошкова, Колос миронівщини. Найменше пошкодження стебел пильщиками виявлено на сортах Легенда миронівська та Смуглянка. Сорт Смуглянка проявляє також стійкість проти попелиць, цикадок і хлібного пильщика.

Г. М. Ковалишина, д-р с.-г. наук, Т. I. Муха, Л. А. Мурашко, О. А. Заїма, Ю. М. Судденко, Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла НААН України

Джерело

Автор: |2018-10-02T22:05:45+00:00Жовтень 2nd, 2018|Категорії: Публікації, Пшениця|0 Коментарі

Залишити коментар