Кукурудза на силос: особливості вирощування і гібриди від компанії «МАЇС»

Кукурудза посідає одне із провідних місць серед кормових рослин і є основною силосною культурою. При вирощуванні на силос кукурудза може формувати урожай до 100 т/га зеленої маси, а за перетравністю і кормовими властивостями є дуже цінною. В 1 кг силосу 1-го класу міститься 0,25-0,30 кормових одиниць, 14-18 г перетравного протеїну, безліч вітамінів та інших компонентів. Якість кукурудзяного силосу залежить від підбору гібридів, технології вирощування (строків сівби, густоти стояння рослин, добрив, засміченості і т.і.), строків збирання, технології зберігання та інших чинників. Найбільш поживним є силос, коли маса сухої речовини всієї рос-лини становить 30-35%, а частка качанів в рослині – 50%. Крім поживності саме силосної маси загальну якість силосу можна покращити додаванням мінеральних, азотистих речовин і консервантів.

При вирощуванні кукурудзи на силос способи обробітку ґрунту, прийоми догляду за посівами і заходи захисту рослин від шкідливих об’єктів такі ж, як і при вирощуванні на зерно. Однак існують і специфічні особливості, які полягають в доборі гібридів різних груп стиглості, строках і способах посіву, густоті стояння рослин, строках збирання. Для кожної ґрунтово-кліматичної зони підбирають гібриди різних біотипів, здатних формувати не лише високу урожайність зеленої маси, а і значну частку зерна воскової стиглості. Для досягнення балансу зернової частини силосної маси, підвищення цінності корму та збільшення виходу кормових одиниць кукурудзу на силос доцільно вирощувати по зерновий технології з оптимальною густотою стояння рослин. Допускається збільшення густоти стояння рослин гібридів, які вирощуються на силос, але не більше ніж на 15-20% від оптимальної. При надмірному збільшенні густоти стояння рослин загальний обсяг силосної маси з одиниці площі збільшується до певного рівня, однак при цьому відбувається істотне зниження частки качанів і зерна в силосній масі, що в цілому знижує енергетичну цінність корму.

Кукурудзу на силос збирають у фазу кінця молочно-воскової стану – початку воскової стиглості зерна, коли його вологість складає 40-45%, а всієї рослини – 65-70%. На цій стадії кожне з трьох станів крохмалистих речовин – молочного, молочно-воскового і воскового – займає приблизно по одній третині зернівки з центральної частини качана. Більш раннє або пізнє збирання приз-водить як правило до зниження врожайності силосної маси і погіршення її якості.

При збиранні в ранні терміни отримують масу зі зниженим рівнем крохмалю і підвищеною вологістю, що в подальшому призводить до великих втрат поживних речовин (вуглеводів) із соком, який витікає. Рослини кукурудзи в період молочної стиглості мають вологість 75-85%, тому втрати маси з соком можуть досягати близько 30%, а силос має низьку якість. Для запобігання втрат із соком доцільно додавати в силосну масу солом’яну січку. При вологості маси 85% і вище необхідно додавати 15-20% сухої подрібненої соломи, при вологості сировини 80% – 10-12%. В цьому випадку вологість готового силосу буде в межах 70-75%.

При збиранні в пізні терміни листостеблова маса і зерно підсихають і силосна маса втрачає у вазі. При цьому консистенція зернівки стає більш твердою, зерно гірше дробиться і погіршується його перетравність тваринами. При пізніх термінах погіршується ущільнення маси від трамбування, а наявність повітря в листостебловій масі призводить до уповільнення процесів ферментації, зменшення розчинних цукрів, а іноді – і до розвитку гнилісних бактерій.

Для створення анаеробних умов при закладці силосу і поліпшення процесів бродіння силосну масу необхідно ретельно подрібнити. При цьому треба враховувати, що частки більше 2 см ускладнюють трамбування і погано поїдаються тваринами. Значну частину силосної маси (близько 80%) повинні складати частки розміром менше 1 см (0,6-1,0 см), а кількість великих (˃2 см) не повинно перевищувати 0,5-1%. Зерно необхідно дробити на частки не більше 5 мм, при цьому кількість цілого зерна не повинна перевищувати 5%.

Регулюючи висоту зрізу стебла при збиранні кукурудзи на силос можна змінювати вро-жайність зеленої маси та сухої речовини в силосі, а також поживність корму. При збільшенні ви-соти зрізу до 40 см знижується врожайність зеленої маси до 30%, а сухої речовини – до 20%, при цьому збільшується частка качанів і обмінної енергії в масі до 25%. Для збільшення урожайності висота зрізу повинна становити 10-15 см, для підвищення якості маси і поживності силосу висоту можна збільшити до 40 см.

Для вирощування кукурудзи на силос доцільно використовувати високорослі, добре облиствлені гібриди, з широкими листовими пластинками, які тривалий час зберігають життєздатність. Стебло повинно бути тонким і досить міцним для запобігання полеглості. Для створення збирального конвеєра і своєчасного заповнення силососховищ протягом 4-х днів доцільно висівати гібриди різних груп стиглості. При цьому слід враховувати і агрокліматичні умови зон виро-щування, зокрема наявність теплових і сонячних ресурсів та надходження вологи. Так, в умовах зрошення південних регіонів максимальний врожай силосу забезпечать гібриди середньопізньої і пізньостиглої груп (ФАО 400-500). На суходолі в північному Степу і в районах недостатнього зволоження Лісостепу доцільно використовувати гібриди середньостиглої і середньопізньої групи (ФАО 350-420), а в умовах достатнього зволоження – середньоранньої і середньопізньої (ФАО 280-370). В зоні Полісся надійний ефект якості і врожайності силосу можуть забезпечити гібриди скоростиглої групи (ФАО 190-280) з певною часткою середньостиглих (ФАО 300-320). В Компа-нії «Маїс» створено ряд гібридів кукурудзи для вирощування на силос, які вже отримали відповідне розповсюдження і задовольняють потреби виробників не лише за врожайними властивостя-ми і якістю зеленої маси, а і за ціновою категорією. Це середньостиглі гібриди Красилів 327 МВ, ДМС 3908, Євро 301 МВ, Арія МС 330, Круг 340 ВС, середньопізній Штандарт. Крім цього для північних регіонів рекомендовано скоростиглі гібриди Премія 190 МВ, ДМС 2409, ДМС 2911, Бестселер 287 МВ, які дозрівають з живим листом і потенціал продуктивності у них становить 610-850 ц/га. Останнім часом створено і зареєстровано ряд нових гібридів кукурудзи універсального напрямку використання, які можна використовувати як на зерно, так і на силос, до того ж за характеристиками поживності і перетравності виготовленого з них силосу ці гібриди відносяться до найбільш цінних (табл. 1).

Середньостиглий гібрид ДМС 3709 (ФАО 370) відзначається інтенсивним стартовим рос-том і високою стійкістю сходів до короткочасного похолодання. Рослини дозрівають зеленим листом з дуже розвиненим листовим покриттям. Стійкий до полягання, з міцним прикріпленням качана на висоті не менше 90 см. Може вирощуватись як за інтенсивною, так і за ресурсозбережною технологією. Рекомендований для вирощування в Степу і Лісостепу на зерно і силос, в Поліссі – на силос. Потенціал урожайності зеленої маси 890 ц/га.

Середньопізній гібрид ДМС 4011 (ФАО 400) відзначається високими показниками жаро- та посухостійкості, але помірними темпами стартового росту. Рослини дозрівають зеленим лис-том, формують високий фотосинтетичний потенціал. Добре реагує на внесення добрив, але може використовуватись і в мінімізованих технологіях. Рекомендований для вирощування в Степу на зерно і силос, в Лісостепу і Поліссі – на силос. Потенціал урожайності зеленої маси 910 ц/га.

Таблиця 1. Основні характеристики гібридів кукурудзи на силос Компанії «Маїс»

Показники	ДМС 3709	ДМС 4011	ДМ Нейтів	Турія
Група стиглості (ФАО)	370	400	420	440
Стійкість до посухи/спеки (бал 1-9)	9/9	9/8	9/9	8/8
Ефект Stay green	високий	високий	високий	середній
Стійкість до вилягання (бал 1-9)	8	9	9	9
Висота стебла/прикріплення качана, см	250/90	260/110	240/90	270/120
Кількість качанів за рекомендованої густоти	1,5	1,0	1,5	1,5
Потенційна урожайність зеленої маси, ц/га	890	910	920	880
Перетравний крохмаль, г/кг	275	280	280	280
Перетравність органічної речовини, %	71,7	72,1	72,1	72,1
Потенціал виходу молока з сухої речовини, л/т	1965	1995	1995	1995
Рекомендована ціна, грн./п.о. (80000 насіння)	1250	1250	1450	1150

 

Середньопізній гібрид ДМ Нейтів (ФАО 420) – один із лідерів серед гібридів універсально-го напрямку використання. Гібрид має високу енергію початкового росту, stay-green, стійкий до стресів та основних захворювань. Високорослий, стійкий до вилягання (9 балів), довго залиша-ється зеленим. За сприятливих умов здатен забезпечити урожай в 900 і більше центнерів з гектара силосної маси з підвищеним вмістом сухої речовини та протеїну.

Середньопізній гібрид Турія (ФАО 440) – за інтенсивністю висихання зерна успішно кон-курує із середньостиглими гібридами. Формує потужну листостеблову масу з напіверектоїдним розташуванням листків, його можна вирощувати з підвищеною густотою і отримувати додатко-вий врожай зеленої маси. Відзначається підвищеною стійкістю до ураження найбільш шкодочин-ними хворобами – пухирчаста, летюча сажка, фузаріозні гнилі, що дозволяє отримувати більш якісний силос. Може використовуватися як на зерно, так і на силос. Потенціал продуктивності 880 ц/га.

Виробниче випробування нових гібридів кукурудзи на силос в Чорнобаївському районі Черкаської області засвідчило їх здатність до формування високої продуктивності і якості силосної маси. Аналіз даних хімічного складу силосу, виготовленого з цих гібридів, дозволяє зробити висновок щодо їх придатності для використання в якості сировини для заготівлі високоякісного корму. Силосна маса всіх гібридів – ДМС 3709, ДМС 4011, ДМ Нейтів, Турія, за якістю сировини були віднесені до 1 класу згідно нормативів ДСТУ 4782:2007 (табл.2).

Таблиця 2. Якісні показники силосу, виготовленого із гібридів кукурудзи Компанії «Маїс»

Показники	Вимоги ДСТУ 4782:2007	ДМС 3709	ДМС 4011	ДМ Нейтів	Турія
Клас силосу	1	1	1	1	1
Вміст сухої речовини, %	25-40	27,7	26,1	27,55	27,25
Питомий вміст золи, %	≤0,7	0,65	0,67	0,65	0,68
Сирого протеїну в сухій речовині, %	≥10	10,98	10,20	10,95	10,93
Сирої клітковини в сухій речовині, %	≤27	19,32	23,5	19,11	19,34
Обмінної енергії в сухій речовині, МДж	≥8,9	11,11	10,1	10,92	10,7
Кормових одиниць у сухій речовині	≥0,85	0,98	0,86	0,97	0,92

 

Таким чином, завдяки використанню нових гібридів кукурудзи на силос Компанії «МАЇС» існує реальна можливість створення збирального конвеєра завдяки добору біотипів різних груп стиглості з відповідною ціновою категорією насіння; високу врожайність зеленої маси з підвищеними показниками кормової цінності; найвище співвідношення зерна до вегетативної маси (не менше 50%); найкращу якість корму за показниками сирого протеїну, обмінної енергії і вмістом кормових одиниць; високу перетравність та засвоюваність поживних речовин; збільшення надоїв молока та приросту живої маси при значному здешевленні кормів і зниженні витрат на сівбу.

Пащенко Ю.М., доктор сільськогосподарських наук, професор