В Україні вода – всюди і ми сприймаймо її як належне. Пересічна міська людина взагалі не переймається питанням звідки брати воду – вона просто тече з крана. В селі деінде воду ще тягають з колодязів для повсякденного вжитку, та для кожного жителя сільської місцевості постає питання поливу, яка б невеличка площа городу не була. У фермерських господарствах питання зрошування постає гостріше та на кону серйозні фінансові витрати та ще серйозніші прибутки.

Вода, особливо прісна – це вичерпний ресурс. Процес її відновлення складний та довгий і він характеризується тим, що має точку неповернення. В цій статті ми розглянемо ситуацію з водними ресурсами в Україні та їхнє використання зрошування полів.

Україна – найбільша країна Європи за площею. Згідно зі статистикою міжнародної Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй, загальна площа України складає 604 км, 2. 96% з них – покрито ґрунтами. Площа сільськогосподарських земель складає 415 км 2, тобто 67% від загальної площі та 72% від площі земельного покрову.

Проте, з точки зору водозабезпечення, Україна – одна з найменш забезпечених водою територій в Європі і площа водних об’єктів дорівнює 4 %. Сумарно в країні нараховують більше 63 тисяч річок, що належать до басейнів 3 морів: Чорного, Азовського та Балтійського. За басейном найбільшими річками України є:

• Дніпро – площа басейну 504000 км2 та довжина 2201 км
• Тиса – площа басейну 157186 км2 та довжина 1308 км
• Прип’ять – площа басейну 114300 км2 та довжина 748 км
• Сіверський Донець – площа басейну 98900 км2 та довжина 1053 км
• Десна – площа басейну 88 900 км2 та довжина 1126 км

Щодо демографічної ситуації в Україні, загальна кількість населення країни зменшилася з 51 мільйона осіб у 1992 році до 44 мільйонів у 2017 році. Сьогодні міське населення складає 70% від загального населення, а сільське населення нараховує 13 мільйонів людей, що становить 30% громадян України.

У світовому масштабі питання використання водних ресурсів для іригації стоїть доволі глобально та ним переймаються численні міжнародні організації.

Розподіл запасів світових прісних водних ресурсів за відсотками такий:

• 70% світових запасів прісної води зберігається в льодовиках та вічних снігових покровах;
• 30% всієї прісної води зберігається в підземних ґрунтах та в формі вологи ґрунту та в болотах;
• лише 0.3% запасів прісної води зберігається в річках та озерах.

Зрозуміло, що для зрошення використовується саме прісна вода. Так як і для побутових та промислових цілей. Цікаво, що саме для поливу людство використовує більш ніж 2/3 всього об’єму водозабору. Отже розподіл світового об’єму водозабору такий:

69% – іригація сільськогосподарських земель
15% – енергетика
8% – побутове використання
7% – виробництво
1% – тваринництво

Ситуація ж в Україні з водозабором значно відрізняється від світових тенденцій зважаючи на незначне поширення іригаційних систем в сільському господарстві та інші фактори.

ВОДОЗАБІР в УКРАЇНІ /статистика FAO of the UN/  
ЗА СЕКТОРАМИ рік кількість одиниця %
Агросектор 2010 4.454 км3 30%
Муніципалітет 2010 3.266 км3 22%
Промисловість 2010 7.126 км3 48%
Всього 2010 14.85 км3  
Всього на людину 2010 327.7 м3  
ЗА ДЖЕРЕЛАМИ
Забір поверхневих вод 2010 11.88 км3 80%
Забір підземних вод 2010 2.97 км3 20%
Всього 2010 14.85 км3  
НАВАНТАЖЕННЯ НА ВОДНІ РЕСУРСИ
% річного водозабору від загального об’єму відновлювальних водних ресурсів 2010 8.471 %
% річного водозабору для агросектору від загального об’єму відновлювальних водних ресурсів 2010 2.541 %

Джерело

ТАБЛИЦЯ РОЗПОДІЛУ ҐРУНТІВ В АГРОСЕКТОРІ УКРАЇНИ

Площа, 1000 ГА % загальної площі % культивованих земель % потенційних під іригацію % загальної обладнаної під іригацію
Загальна площа країни 60355
Культивовані землі (Орні землі + Землі під багаторічними культурами) 33424 55.4%
Площа орних земель 32531 53.9% 97.3%
Землі під багаторічними культурами 893 1.5% 2.7%
Потенційна площа під Іригацію 5500 9.1% 16.5%
Площа, обладнана для іригації повного контролю: загальна 2166 3.6% 6.5% 39.4%
Площа, обладнана для іригації повного контролю: фактично зрошувана 310 0.5% 0.9% 5.6% 14.3%

FAO. 2016. AQUASTAT Main Database – Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO).

ДЖЕРЕЛА ВОДИ ДЛЯ ЗРОШЕННЯ

Коли мова йде про іригацію, важливо розуміти звідки дощувальні системи будуть брати воду для поливу.

Основними джерелами води для зрошення є:
• річки
• ставки
• озера
• поверхневий стік
• підземні води
• промислові, господарсько-побутові, колекторно-дренажні води
• морські води

При підборі джерела води для поливу важливо враховувати такі аспекти:
• об’єм води, що під час вегетативного періоду можна забрати із джерела зрошення
• об’єм води, що можна забрати під час зрошувального періоду
• якість води /перелік вимог до якості тут/
• рівень води порівняно зі зрошувальною землею в різні періоди
•  тип систем зрошення, що будуть використовуватися: широкозахватні зрошувальні системи, крапельне зрошення чи дощувальні машини барабаного типу.

За умов низького коефіцієнту водозабезпечення країни в цілому та нерівномірного розподілення водних ресурсів по території України, важливо зрозуміти наскільки саме ваше господарство має шанси ефективно та з найменшими витратами забезпечити культурам на ваших полях сприятливі умови для росту та незалежність результатів від погоди.

Отже на цей момент тільки 5.6% від площі, що кваліфікується Продовольчою та сільськогосподарською організацією Об’єднаних Націй як “Потенційно придатна для зрошення” – фактично зрошується. Та тільки 14.3%, що вже обладнані під іригацію вже примножують свої врожаї за допомогою промислового поливу.

З наданої статистики можна зробити висновки, що Україна, як аграрна держава, має величезний потенціал збільшити врожайність та імпорт продовольчої продукції через активне впровадження іригаційних систем на полях.