Листова підгодівля – прекрасний спосіб доповнити харчування рослин необхідними елементами. Однак застосування в розчині більше одного компонента може викликати випадання осаду у вигляді нерозчинних солей.

У разі, якщо ми хочемо внести кілька елементів живлення одночасно, краще застосовувати вже готові комплексні добрива для позакореневого підживлення. Вони збалансовані за складом, часто мають ад’юванти для кращого закріплення розчину і певне значення рН, яке впливає на надходження поживних елементів і властивості розчину. На українському ринку вибір таких добрив дуже широкий.

Однак часто буває так, що зайвих грошей немає, зате в наявності є прості добрива. У цьому випадку також можна приготувати розчин для позакореневого підживлення, однак необхідно правильно змішувати добрива. Сумісність добрив, які використовуються для позакореневого підживлення, представлена ​​в таблиці:blank

Сумісні добрива розбавляють в загальній ємності маточного розчину. Для обмежено сумісних і несумісних необхідно використовувати окрему ємність маточного розчину. Концентровані розчини фосфорних і сірчаних добрив не змішують в одному баку з кальцієм або магнієм. Це запобіжить утворенню нерозчинних сполук.

Що стосується мікроелементів, то хелати, безумовно, більш ефективні, однак і коштують вони чимало. У плодівництві, наприклад, іноді економічно вигідніше використовувати неорганічні солі в більш високих концентраціях.

При приготуванні маточного розчину простих солей мікроелементів необхідно дотримуватися черговість змішування елементів. В першу чергу 1,5 г борної кислоти розчиняють в 150 мл гарячої води і переносять у мірну колбу об’ємом 1 л. До гарячого розчину борної кислоти (обережно і повільно по краю колби) доливають 20 мл концентрований сірчаної кислоти. Окремо розчиняють 0,2 г сірчанокислого цинку в 50 мл гарячої води і вливають в попередній розчин. Потім розчиняють 12,5 г сірчанокислого заліза в 150 мл гарячої води і вливають в мірну колбу. Сірчанокислий марганець (1,2 г), молібдат амонію (0,2 г), кобальт азотнокислий (0,2 г), мідь сернокислую (0,2 г), калій йодистий (0,2 г) розчиняють (окремо кожну сіль) в 50 мл води і змішують з попереднім розчином. Охолоджують колбу з розчином мікроелементів і доливають водою до 1 л. Розчин повинен мати прозорий вигляд. При недотриманні зазначеної технології через 3-5 годин утворюється осад нерозчинних солей, що неприпустимо. На 1 л води беруть 0,5 мл маточного розчину мікроелементів.
Використання простих добрив для листових підгодівлі має ряд недоліків. Низька ступінь чистоти, досить погана розчинність, поява сольового нальоту, хімічний опік листя при недотриманні робочої концентрації.

Останнім часом для скорочення проходів техніки добрива часто змішують в баку обприскувача із засобами захисту рослин. Якщо не даних про сумісність препаратів, проводять наступний тест. Компоненти суміші в кількостях, відповідних польовим нормам витрати, поміщають в мірні ємності рівного об’єму, наприклад скляні 3-літрові банки. Після приготування робочих розчинів потрібного ступеня розведення ємності закривають і перемішують вміст, кілька разів перевертаючи їх. Суміш на однорідність візуально перевіряють відразу ж і після відстоювання протягом півгодини. Ознаками несумісності є: пошарове розподіл робочої рідини, освіта шару піни, осаду або пластівців.
Слід зазначити, що будь-яка комбінація, яка розділяється протягом 30 хв, але легко змішується при повторному перевертанні ємності, може бути використана за умови постійного перемішування її в баку обприскувача. При утворенні недіспергіруемого масла, осаду або пластівців суміші непридатні до застосування.
Перед промисловим застосуванням будь-яку нову комбінацію у вигляді суміші слід випробувати на рослинах в польових умовах на невеликих ділянках.

Джерело

Отримуйте поради і коментарі СкаЖених агрономів оперативно в нашій групі на Facebook, читайте новини в Twitter, на каналі в Telegram, завантажуйте додаток в AppStore і Google Play, підписуйтесь на нас в Instagram та переглядайте відео на YouTube.